головна  | профіль | вихідви як Гість | группа"Гости вітаемо Гість| RSS
  меню сайту
 
  міні-чат
  опитування
Кому Ви довіряєте більше?
Всього відповідей: 287

 
  друзі
    Погода в Україні Locations of visitors to this page
  статистика
(
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
)%
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Слідами золотого запасу СРСР

Слідами золотого запасу СРСР

Ця тема, мабуть найдорожча у світовій журналістиці. Вартість зниклих цінностей СРСР становить такі астрономічні цифри, які навіть важко вимовити. Золотий запас, накопичений кількома поколіннями радянських людей, буквально випарувався протягом вересня, жовтня, листопада 1991 року. Практично вся інформація про той чудернацький період суворо засекречена. Народу розповідають якісь казочки, закликаючи потерпіти ще трохи. Чи не час Україні порушити реальну кримінальну справу, дослідити долю золотого запасу СРСР і тихенько отримати свою частку. Хто чи що заважає?

Можливо, слід виписати ордер на арешт Генсека і останнього Президента СРСР М.Горбачова? Переправити його до Києва, допитати… Це найбільший злодій сучасності, якщо хтось ще не зрозумів…

А історія питання дуже проста. В Гохрані СРСР завжди знаходилося 600-850 тонн золота. Щорічно країна добувала до 300 тонн золота. Додайте сюди платину, дорогоцінні камені, срібло…

У 1995 році було проведено секретну перевірку реального стану золотого запасу Росії. Нарахували… 78,4 тонни!!!

У 1991 році, Б.Єльцин прийняв, за документами, 480 тонн золота. У 1992 році вже було… 290 тонн!

Ви будете сміятися, але безслідно зник державний запас платини Радянського Союзу. Тоді його оцінювали у 5 мільярдів тодішніх доларів! І досі ніхто не розуміє, де запас діамантів і інших дорогоцінних каменів…

Масштаби відчуваєте?!

Найдраматичнішими в історії СРСР було три місяці – вересень, жовтень, листопад 1991 року. Як не дивно, саме цей період найбільш недосліджений.

Живі всі основні дійові особи того спектаклю.

Досить легко встановити імена членів суперсекретної групи ЦК КПРС «Z». Саме ті полковники радянських спецслужб опікувалися перевезенням та розміщенням за кордоном гігантських цінностей імперії. Скоріш за все, саме вони створили (чи викупили) в Австрії кілька банків, куди непримітним ИЛ-76 перевезли казкові багатства.

Є дуже цікаві фотографії того періоду – літак, екіпаж, супровід… В принципі, не так важко встановити банки…

Без особистого дозволу і підпису Михайла Горбачова ніхто не міг провернути подібної оборудки. Відповідно, він знає і розпорядників, кодовані рахунки…  

Не думайте, що мільярди пішли на підтримання комуністичних партій… Все банально вкрали!

Україна має гігантські борги. Хронічний дефіцит бюджету. І суттєву, прописану міжнародними договорами частку спадщини СРСР. Яку, фактично не отримала.

Періодично до Москви їздять мляві делегації. Приймаються якісь смішні рішення. Чому ніхто не розслідує крадіжки тисячоліття? Адже, там реальні гроші, яких нам так недостає! І Україна має на них всі права!

План дій елементарний.

Генеральна Прокуратура України порушує кримінальну справу за фактом зникнення золотого, платинового запасу СРСР, діамантів. Підключають Генпрокуратуру Росії, Інтерпол. Можна найняти якесь відоме закордонне детективне агентство. Проводяться активні слідчі дії, арешти. За місяць-другий про все дізнаємося.

Хтось зможе пояснити, чому цього не зроблено за 20 років? Ми що, найзаможніша країна світу? У нас найвищий рівень життя? Бюджету завадять кілька десятків мільярдів доларів?

Дуже зрозуміла історія. Прості дії і питання. Реальний результат. І повна відмороженність влади. Сіра зона міжнародної політики.

Ця стаття – розмова з самим з собою. Побачите, ніяких коментарів, а тим більше дій влади не буде.

 Нас знову закличуть потерпіти, піднімуть податки, зріжуть пільги, соціальні гарантії, заморозять зарплати.

Шукати золотий запас СРСР ніхто не буде. Скоріш за все, він уже у загребущих руках таємного Світового уряду. І наші ж гроші, видають нам же, як принизливі кредити-подачки під грабіжницькі відсотки…

Реальні мільярди красиво перетворилися на легенду.

Не залишилося навіть фотографій.

Можливо колись буде нормальна влада… Саме для них і пишуться ці рядки. Щоб не забули…

Знайти легко…

Повернути важко…

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України»



Источник:
Категория: Мои статьи | Добавил: novpetr (04.06.2011) | Автор:
Просмотров: 856 | Комментарии: 1 | Теги: | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 1
1 Juan  
0
When you think about it, that's got to be the right asenwr.

 
 Copyright MyCorp © 2024
 Безкоштовний хостинг uCoz