Душі загиблих солдат

Ця історія повторюється щороку. Чисельні пошуковці знаходять десятки останків радянських, та, і німецьких солдат. Часто їх відразу і закопують у шурфах… Встановити особу майже неможливо. Медальйони-смертники або відсутні, або згнили, або не заповнені… Щось можуть розповісти нагороди, прізвище на касці… Солдати Другої Світової війни так і залишилися не похованими за обрядом…

В офіційних документах їх іменують невідомими, пропалими без вісті…

Від звитяжних бійців залишилися черепи, кістки, фрагменти обмундирування, зброї, особисті речі. Це  колись було людиною…

Пошуковці звертаються до найближчого військового музею з проханням сприяти у похованні.

Такі обряди відбуваються до 9 травня, 22 червня і дати визволення регіону від фашистів.

На Київщині, одним з основних центрів, є Національний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році».

-Індентифікація останків загиблих солдат, їх офіційне поховання, є досить складною справою, - розповідає директор музею, Заслужений працівник культури України Іван Вікован, - Адже, доводиться долати чимало бюрократичних перепон, шукати спонсорів, вести важкі переговори з чиновниками. На жаль, ентузіасти-пошуковці не можуть вирішити цих проблем. Тож, співробітникам нашого музею доводиться виступати мало не ритуальною службою. Добре, що ще знаходимо порозуміння у владних кабінетах. Сподіваємося,  все буде достойно.

Три пошукових клуби цього року попросили поховати останки солдат, знайдених на місцях боїв. Це і лінія оборони Києва, і плацдарми 1943 року.

Переважна більшість загиблих проходять по графі «невідомий солдат».

Пошуковці відзначають значні ускладнення в стосунках з Центральним Архівом МО РФ (ЦАМО) в Подольську, після приходу до влади путінського призову. Раніше архів виконував розшук за письмовими запитами. Нині, або грубо відсилають на сайт, де інформації обмаль, або рекомендують приїздити за свій рахунок, що для пошуковців дуже дорого, майже неможливо. До того ж, треба мати певні архівні навики, аби щось у тому масиві паперів знайти.

Офіційні пропагандисти Росії аж заходяться від фальшивого плачу по загиблим солдатам, а умов з їх пошуку і увічнення, не створили.

В Росії можуть тихо знищувати цілі меморіали загиблим радянським воїнам, а якщо відбудеться хай і незначне порушення спокою загиблих в Україні, Балтії, чи Європі, починається пропагандистська істерика.

-В колишніх радянських, а нині російських архівах, зберігається інформація лише на 17 мільйонів солдат і офіцерів, а призвано було 35 мільйонів! – розповідає досвідчений пошуковець Петро Сенько, - Фактично не облікованими залишилися люди, яких примусово мобілізували безпосередньо військові частини після визволення. На них документи просто відсутні! Цих сільських дядьків, навіть не переодягали. Давали гвинтівку, кілька патронів і кидали на кулемети. Загинули майже всі. А документи не збереглися!

В Нових Петрівцях, біля меморіалу Героям Лютізького плацдарму, поховають кілька десятків останків невідомих солдат.

Кілька тижнів тому, було створено організаційний комітет при музеї, який очолив голова Київської обласної Ради Володимир Майбоженко. Активно долучився голова Вишгородської райради Ярослав Москаленко. Реально підтримали члени оргкомітету бізнесмен Анатолій Козачок, держслужбовець Олександр Корень, громадський діяч В.Красуля, В.Приходько, військовий комісар області І.Чубенко, голова Новопетрівської сільради Радіон Старенький…

Приємно, що підготовкою до перепоховання особисто перейнявся Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, який буде брати участь в траурному мітингу. Прикметно, що спікер вже вдруге за півтора місяці, відвідає музей «Битва за Київ у 1943 році».

Оргкомітет вирішив демонстративно не оприлюднювати назв комерційних структур, політичних партій, громадських організацій, що сприяли у підготовці перепоховання.

Піар над останками загиблих солдат є неприпустимим!

Ми повинні віддати бійцям останню шану, виконати всі християнські обряди – хай спочивають з миром! Земля їм пухом!

Оргкомітет підкреслює – ми не допустимо жодної політики чи агітації на братській могилі! Це траурний мітинг!

Жорстка вимога – майте совість, не ставте поруч агітаційних палаток, не приходьте з партійними прапорами!

Це ПОХОРОН!

Соромно, але доводиться давати такі застереження… Деякі «політтехнологи» просто втратили елементарне відчуття міри і честь…

-Після траурної церемонії, ветерани, гості, пошуковці, журналісти, перемістяться до  музею, де відбудеться покладання квітів, екскурсія, спілкування з громадськістю, - наголосив Іван Петрович Вікован, - Але і тут, просимо утримуватися від будь-яких політичних дій! Давайте відчуємо себе нормальними громадянами цивілізованої країни, які просто віддають шану полеглим!

Солдати тієї далекої війни боронили і визволяли свою землю, віддавши найдорожче – життя. Ми повинні віддати їм останню шану – перепоховати за християнськими обрядами.

Траурний обряд перепоховання і мітинг-реквієм відбудеться в центрі села Нові Петрівці Вишгородського району Київщини 21 червня, неділя, об 11-00. Автобус для преси від метро Героїв Дніпра, за окремою акредитацією.

Вічна слава полеглим!