Село Н.Петрівці

Первый чат города Вышгорода и Вышгородского району

MrDibr — Thu, 29 Sep 2011 22:18:16 GMT

Наконецто чат города Вышгорода! Вышгородцы, жители Вышгородского району заходите!!!
chatvyshhorod.at.ua

Морський прапор Січі з спецхрану Ермітажу

novpetr — Thu, 05 May 2011 14:56:54 GMT

Морський прапор Січі з спецхрану Ермітажу

Чи не варто використати елемент прапора Січі в символіці ВМС України? Цій пригоді виповнилося чотири роки. Ми вже про неї якось і забули. А історики лише зараз про щось починають один одного питати. І ми бачимо,що так нічого і не зрозуміли. Пишуться якісь недолугі статті, виникають легенди. Доводиться повертатися і пояснювати. Мова піде про справжнього таємного супергероя України, який зміг проникнути в секретні сховища ФСБ в Ермітажі, один з яких названо в добрих імперських традиціях – Малоросейскій отдел.

Завдяки тому Герою, імені якого ще не можна розкривати, українці змогли дізнатися про духовні скарби власної нації, хитро вивезених і захованих російськими царями, а згодом більшовиками. Всі наші святині добре зберігаються, доглянуті і помічені грифом «секретно». Більше того, спецхрани охороняються пильною ФСБ і керуються лише їх перевіреними кадрами. Вони є у всіх найбільших російських музеях. Там безцінні зібрання всіх народів, які хоч раз окуповувала імперія.

Офіційно цих установ не існує. Як не почуєте жодного підтвердження того, що у російських музеях і архівах переховують українські цінності. Наші святині ніколи не експонують. Чому? Щоб показати нашу меншовартість і всіляко перешкоджати росту національної самосвідомості народу. Старий імперський тактичний хід. Англійці теж ним користуються…

Коли наївні у планетарних справах журналісти часописів «Нова Січ» і «Музеї України» спробували доторкнутися до процесу пошуку наших культурних цінностей, відразу опинилися в епіцентрах кількох міжнародних шпигунських операцій і скандалів. Тут гра іде на крупних ставках… Ще будемо згадувати операцію «Козацькі регалії», полювання на шаблю Мазепи, архіви…

Фотографія оригіналу морського козацького прапора Січі з спецхрану Ермітажу опинилася у нас десь у березні 2007 року. І в певних вузьких колах стала сенсацією. У квітні, була опублікована на наших сайтах. Навіть прикрасила обкладинку одного з номерів журналу «Музеї України». Так, це оригінал одного з головних Січових прапорів! З секретного сховища Ермітажу! Можете сміливо використовувати у публікаціях.

А поки-що невідомий патріот, що здійснив той подвиг - справжній герой нашої нації. Саме на таких людях і тримається Україна! Не на трибунних горлопанах!

Ми пишаємося, що саме наші видання було обрано для оприлюднення сенсації, значення якої і досі мало хто розуміє. Журналісти свою роботу виконали. Тодішня влада В.Ющенка побоялася активувати процес вивчення і повернення українських святинь. До нинішнього режиму звертатися з подібним просто смішно…

Нам залишилася фотографія. І ця патріотична, але трохи сумна історія.

Копії подібного прапора є на Хортиці, у Дніпропетровську, Київському історичному музеї.

Довкола копії у Львівському історичному музеї виник навіть скандал. Їх копія прапора чомусь теж не реставрується і багато років не виставляється в експозиції. Керівництво музею завірило нас, що прапор реставрують і виставлять для огляду. Тоді я спеціально їздив до Львова. Через технічні причини прапора мені так і не показали. Хоча наступного дня Наталка Бачуріна здійснила фотосесію. Пройшло достатньо часу. І львівським журналістам варто відвідати ЛІМ і поцікавитися долею того символічного експонату. Відреставрували? Виставили? Чи знову красиво поговорили, а прапор так і висить під плівкою у закапелках? Про долю київської копії теж слід поцікавитися в керівництва Історичного музею. Якось дуже прохолодно ставляться до таких знакових речей…

Тож очікуємо публікацій! Прекрасна нагода молодим журналістам проявити свій талант, створити красиву сенсацію!

Можливо, історію слід вчити на таких епізодах, а не нудних переказах придворних докторів наук?

До речі, чи не варто використати елемент прапора Січі в символіці ВМС України? Розмови про це почалися. Активуємо!

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України»

Передрук з посиланням!

http://www.museum-ukraine.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=5624

Морський козацький прапор. Оригінал з спецхрану Ермітажу.

Копія із запасників Львівського історичного музею. Фото Н.Бачуріна

Зворотня сторона - імперська... Фото Н.Бачуріна

Уже хтось включив і до символів ВМС України. Приємно!

Шифры к тайнам Третьего Рейха

novpetr — Tue, 24 Aug 2010 04:14:00 GMT

Шифры к тайнам Третьего Рейха

Это очень засекреченная тема. И довольно опасная. Основная часть материалов хранится в закрытых архивах различных спецслужб и эксперты сомневаются, что в ближайшие годы к ним будет свободный доступ. Третий Рейх породил такое количество тайн, загадок, легенд, что должно пройти еще много лет для их осознания. Подождем…

В этой публикации мы вспомним лишь о нескольких ярких эпизодах, в расследовании которых брали непосредственное участие.

Так получилось, что небольшая, но очень непростая и сплоченная международная команда журнала «Музеи Украины», как всегда случайно, оказалась в эпицентре мистических событий и находок. Лично я понимаю, что скорее всего процент случайности здесь очень мал. Вероятно, мы стали неким единственным публичным звеном каких-то таинственных спецопераций, публикации о которых появятся лет через пятьдесят. Как знать… По крайней мере, нам об этом ныне ничего не известно. Можем лишь предполагать. Журнал «Музеи Украины» не может ничего ни подтвердить, ни опровергнуть. Мы имеем лишь электронную переписку и десяток фотографий, которые очень заинтересовали специалистов. Это реальность. Дальше пошли версии и непонятная для нас охота…

…Все началось со встречи с последним председателем КГБ УССР и первым директором ФСБ РФ генералом Н.Голушко. Он в узком кругу презентовал в Киеве свой двухтомник. Нас заинтересовал эпизод с альбомом Гитлера с дарственной надписью фюрера, подаренный в 1940 году украинскому художнику-разведчику Н.Глущенко. Альбом смотрел Сталин с товарищами по Политбюро. После смерти художника альбом загадочно исчез. Мы начали свое расследование. Получили неожиданные результаты. Вероятно, альбом до сих пор тихо лежит в архиве ЦК КПУ или КГБ УССР… Интрига продолжается…

Приблизительно в это время наш представитель в Германии Николай Кайзер находит одно из тайных убежищ зловещего «Доктора Смерть» Йозефа Менгеле в Альпах. Оказывается, видный нацист особо не скрывался, выдал себя за художника Фридриха Менгеле и переезжал из деревни в деревню, рисуя довольно таки неплохие пейзажи. Некоторые картины дарил хозяевам. Одну такую картину Кайзер выкупил. Мы предположили, что картин было много и эсесовец вряд-ли взял их с собой в Южную Америку, куда его тайно вывез отдел «Одесса». Осталось вычислить маршрут Менгеле, опросить бюргеров и разыскать последнее пристанище, где вероятно сохранилась целая коллекция картин Менгеле! Наша небольшая публикация об этом всколыхнула глубинные антикварные круги Украины и России. Буквально через несколько дней в Баварии высадился странный десант, скорее всего каких-то отставников, начавших поиски картин 1945-47 годов! Началась охота на коллекцию доктора Менгеле! Как мы поняли, миссия отставников провалилась. Не знали где искать и что… А Кайзер уже вышел на вторую картину Менгеле… Если наш след окажется верным, где-то через полгода найдем и коллекцию, если она сохранилась…

В процессе поисков Кайзер знакомится с немцем из Мюнхена. Тот приглашает его в горную деревушку, где жил его недавно умерший дед. Старик оказался хранителем невероятного бункера с документами СС и Аненербе, странных вещей из Тибета, множества старинных картин, вероятно вывезенных нацистами из музеев Восточной Европы. Счастливые наследники не сразу поняли, обладателями какого капитала они стали. Однако, до них быстро дошло, что появление таких полотен на антикварном рынке моментально привлечет нездоровое внимание. Нельзя исключить начала судебной тяжбы бывших владельцев картин – хоть музеев, хоть частных лиц. Ныне продолжаются закрытые консультации. Нам же удалось получить лишь несколько снимком странных чертежей и непонятных вещей из Тибета… Очень может быть, вышли на след знаменитых полотен, пропавших во время Второй Мировой… Ждем фотографий… Эта история еще прозвучит…

Наша команда оказалась чуть ли не единственной в Европе, которая публично работает в серой зоне истории и международной политики! Успешно работает! Не забывайте наших расследований по Кубанскому и Донскому казачествам, «Операцию «Казаческие регалии», кладам… Подводя итоги, констатируем очевидный факт – маленький украиноязычный журнал «Музеи Украины» с крохотным тиражом и несколько малоизвестных культурологических сайтов, научились раздобывать эксклюзивную информацию и мгновенно разворачивать масштабные международные расследования на территории десятков удаленных стран! Иногда мы сами не понимаем, как нам это удается! Ведь никакого финансирования нет! А результат есть…

Имеем и внимание специфических людей. Ведь обычные читатели воспринимают наши эксперименты как красивые рассказы, легенды… Но люди, которые хоть однажды соприкасались со всем этим в реале, видят все совершенно не так. Особенно ветераны советских спецслужб и армии. Именно эти наши верные читатели иногда подбрасывают такие темы… Например, о хирургических экспериментах нацистов – пытались наделить свехспособностями эсесовцев. Недавно под Севастополем раскопали захоронение офицеров СС, у каждого из которых на лбу, в черепе, была аккуратно вырезана пирамида в золотом сечении – так открывали третий глаз…

Но хитом сезона стал рассказ таинственного отставного полковника КГБ, имевшего отношение к пленным немцам. На нас он анонимно вышел с просьбой организовать хорошо оснащенную экспедицию в… Антарктиду! После этого я с улыбкой слушаю замечания юных коллег по журналистскому цеху о том, что музейная тема консервативна и неинтересна. Нет креатива, сенсаций, увлекательных сюжетов. Вот политика! Молодежь не понимает – современная политика начинается там, далеко, в прошлом. И идеологические символы истории есть определяющими сегодня… Кстати, часто к нашим расследованиям присоединяются молодые журналисты из больших газет, телекомпаний. Никто ни разу не смог пройти до конца! Сдавали нервы. Не хватало времени. Не все так просто как кажется…

История получила броское название «Кортик Аненербе. Шифр КГБ к Земле королевы Мод».

Все началось 31 августа 1986 года. Гибель парохода «Адмирал Нахимов». Тогда погиб начальник Одесского управления КГБ УССР генерал-майор А.Г.Крикунов с женой, дочерью и внучкой. Генерал служил в СМЕРШ. Был в Германии, Китае… Имел некую коллекцию оружия, знал многое. Через несколько месяцев его сын продал кортик офицера Люфтваффе нашему информатору. Лет двадцать кортик валялся в гараже. Недавно наш полковник решил почистить ножны и с удивлением обнаружил там тайник! Небольшой клочок бумаги с шифром. Имея навыки шифровальщика, наш герой решил расколоть код. Через пару лет, это ему удалось. Получил некую точку в Антарктиде. Земля Королевы Мод. И глубина – 59 метров… Полковник обратился за экспертной проверкой своих расчетов в два специализированные учебные заведения. Вот их результаты:

Заключение

Гражданин Украины, в трофейном кортике, принадлежащем ему, обнаружил записку, в которой в зашифрованом виде были даны координаты одной точки.

Им была произведена работа по расшифровыванию координат данной точки в системе координат проекции Гаусса-Крюгера 1942 года в трехградусных зонах.

В результате работы по расшифровке записей в записке были получены координаты точки, которая соотносится с южным полушарием Земли на побережье Антарктиды (на мысу земли Королевы мод, примерно по нулевому меридиану).

Полученные координаты точки, по записям в записке, внушают доверие, в результате чего и соответственно данное заключение.

Заключення

У трофейних ножнах кортику було знайдено записку, аркуш паперу розміром 3 на 4 см, на якому з двох сторін були зображені символи та лінії.

По проведеному аналізу змісту зображень можна зробити висновок, що це координати точки, які відносяться до берегів Антарктиди.

При розшифруванні даних прослідковується логіка зроблених попередніх висновків, а самі висновки приветають довіру й увагу.

Напоминаю, гитлеровцы очень интересовались Антарктидой. Даже построили там базу. Вели многолетние исследования и явно что-то нашли. Есть версии, что специально построенные большие подлодки, переправили в Антарктиду космические производства. Где-то подо льдом нашли подводный проход в гигантскую пещеру, создали чуть-ли не город, куда переправили сокровища Третьего Рейха, да и самого фюрера… Снят целый фильм об экспедиции в 1947 году американского флота, разгромленного гитлеровскими летающими тарелками, выпрыгивавших из-под воды… Документы отсутствуют, архивы закрыты. Слухов и легенд – множество.

Мы имеем ветерана с кортиком, листок с шифром, точку в Антарктиде и НЕЧТО, спрятанное на глубине 59 метров. Что там может быть? Вход в таинственный город нацистов? Сокровища? Подледная база исчезнувших транспортных подлодок «Конвоя фюрера»?

Ветеран готов поделится детальной информацией, помочь при определенных, очень четких условиях материального характера. Иными словами, он хочет иметь свою долю от того, что найдут на Земле королевы Мод. Можете представить стоимость экспедиции в Антарктиду! Особенно изыскания на глубине 59 метров! В Антарктиде! Возможно, необходимо подводное снаряжение… Не взирая на трудности, после нашей первой публикации, потенциальные искатели приключений нашлись. Начались сложные переговоры. В том числе с одним телеканалом… Возможно, сообщим о результатах…

Вот такие они, шифры к тайнам Третьего Рейха…

Виктор Тригуб, редактор журнала «Музеи Украины»

Голод від таємного Світового уряду

novpetr — Sun, 22 Aug 2010 23:20:44 GMT

Голод від таємного Світового уряду

Спека, пожежі, неврожай, голод, масове завезення в СНД продуктів з ГМО, укріплення долара. Ось короткий план, розроблений рептиліями з таємного Світового уряду на найближчі два роки. Дивуватися не варто. Лише повні дурні, яких, на жаль, на планеті більшість, цього не розуміють. Щиро ходять у храми, придумані тими ж рептиліями і радо очікують Другого пришестя, абсолютно не знаючи, що то таке та сподіваються, що врятують саме їх конфесію. Коли прилетять справжні рептилії-мошіахи – спалять всіх! Генетичний матеріал візьмуть лише у 144000 кращих. По 12000 з кожного коліна ізраїлевого! І теж спалять! Уважно читайте «святі» книги! Памолімся?! Кому? І в якій саме церкві? Зрозуміли, чому більшовики, які це все знали, називали релігію опіумом для народу! Бо релігія – то тотальна брехня!

Добре, що хоч до крихітної частини людства починає доходити диявольський план генетично змінених людиноподібних рептилій, які керують планетою через створений ними ж таємний Світовий уряд. А наміри у них дуже зрозумілі – встановлення нового світового порядку і тотальне знищення 5-6 мільярдів землян. Реалізується теорія Золотого мільярду. Планета перенаселена, ресурси закінчуються, тож треба скоротити кількість населення. Спершу хотіли потруїти кілька мільярдів вакцинами – згадайте дивні епідемії і злочинні дії ВООЗ, контрольованого Рокфеллером… Нині, коли вакцинація зірвалася, пішли далі – організують новий глобальний голодомор. І знову Рокфеллер!

Щойно завершилося велике розслідування бурхливих подій гарячого літа 2010 року. На багатьох сайтах оприлюднено частини шокуючої інформації. Якщо маєте хоч якусь гуманітарну підготовку і аналітичне мислення, відтворити той жахливий замисел не важко. Найближчим часом виникне чимало сенсаційних матеріалів. Отож, коротка хроніка і висновки.

На Алясці побудована суперсекретна військова база, що складається з сотень спеціальних антен. Це діюча установка кліматичної зброї. За її допомогою можна суттєво впливати на погоду у різних регіонах планети. Викликати повені, засухи, урагани… Першою жертвою станції стала Куба, де з моменту запуску зброї, спостерігається аномальна погода…

Цьогорічна спека в Росії, Україні та інших країнах СНД – теж справа бази на Алясці. Добре, хоч російські військові вирахували кілька супутників і їх нейтралізували… То окрема велика тема, про яку вже пишуть і ще напишуть…

Ветерани КГБ УССР дійшли висновку, що пожежі в Росії, яких на початок серпня зафіксовано одночасно 600 – рукотворні! То робота так званих кавказьких терористів, які використали старий метод коктейлю Молотова. Пляшку наповнюють бензином, закривають презервативом. Потім ще один презерватив з фосфорним розчином. Чим більше презервативів – тим довше йде процес роз’їдання латексу. Коли потрапляє повітря – мікровибух і пожежа. Сліди відсутні…

Саме за такою технологією спецгрупа центрального апарату КГБ СССР палила скирди на Україні літом 1991 року! Згадали?

Закладки бензинових бомб в Росії здійснено у червні-липні 2010 року. Значить хтось знав про спеку, готувався. Ймовірно, то ланцюжки одного глобального плану. Чим займаються російські спецслужби, як і українські, можна не питати. Професіоналів там давно витіснили…

Результат відомий. Спека, пожежі. Гине врожай. Іде заборона на експорт продовольства, перш за все зерна! Різко підскакують ціни. А колгоспи то розігнали! Кому належить земля і хто її обробляє – невідомо! Купка олігархів, які контролюються легко… Плюс олігархи-зернотрейдери… Економіка США буде врятована. Долар зміцниться…

І тут на сцену красиво виходить герой-рятівник – концерн «Монсанта», що теж, за дивним збігом обставин, належить Рокфеллеру! Блеск!

Концерн раніше розробляв гербіциди, пестициди, оранж, яким поливали В’єтнам. Веде дослідження геному людини, займається генною інженерією, вивчає вплив певних препаратів на кожну расу – люди дуже відрізняються, щоб ви знали…

Саме Рокфеллер і ще один покидьок – Білл Гейтс, профінансували спорудження Сховища Судного дня – гігантський підземний комплекс на Шпіцбергені, куди складають зразки справжнього зерна різних рослин. Для чого? Для кого? Логіку глобального злочину розумієте? Чи знову тупо підете у їх церкву і памолітесь? Б-г допоможе…

Концерн «Монсанта» - головний зерновий селекціонер ГМО-зміненого зерна у світі! Саме вони винайшли ОДНОРАЗОВУ пшеницю! Її можна сіяти лише раз! І все! Більше вона не родить! Зрозуміли, чи далі пояснювати?

Читайте газети! Зараз США масово поставлять до Росії, України та інших країн, що постраждали від засухи, пароплави того самого одноразового зерна! Наступного року його засіють. Це 2011. А 2012 року, УРОЖАЮ НЕ БУДЕ! Зерно не проросте! 2012 – календарний рік так званого кінця світу…

Що роблять два маленьких кадрика, які узурпували владу в Росії? Спостерігають мужньо. Що сталося з човном «Курськ»? «Він потонув!». «Що сталося з Російською Федерацією?». «Вона згоріла…». Абзац! Коли мізків нема, вони не включаються…

Особливе замилування викликає монументальний спокій теперішньої української влади. Пацани ніфіга не прохавали! Вааще!

Де аналітичні записки СБУ? Де термінові засідання РНБО? Де набат від профільних міністерств? Де план дій на найближчі два роки? Де реальні дослідження впливу ГМО на організм людини? Особливу тривогу викликає зазомбованість нашого президента попами однієї іноземної тоталітарної церкви, що щільно контролюється ворожими спецслужбами… Таке враження, що президент вже релігійний фанатик… Чого від них чекати?

Між тим, всі наведені факти взяті з відкритих джерел! Якщо такого глобального злочину не бачать спецслужби багатьох країн, кому вони належать? Хто їх реально контролює?

Чи не час заарештувати Рокфеллера, Ротшильда, королеву Англії, Баруха та десяток добре відомих закулісних мудреців? Вколоти сиворотку правди і хай розповідають в прямому ефірі про всі свої злочини.

Землянам слід відкинути хибні міфи, які стали релігією і консолідуватися довкола створення дієвої системи протикосмічної оборони! Другого пришестя і Судного дня бути не повинно!

Сотня генетично модифікованих інопланетних рептилій, фактично біороботів з усіма ознаками дегенеративного виродження, вирішила практично відкрито знищити кілька мільярдів землян! Це нормально? Чи ми всі як кролики полізимо в пащу отого інопланетного удава?

Зрозуміло, заарештувати тих монстрів не вдасться. Тоді залишається дуже простий шлях, давно згенерований Партією снайперів – 100 патронів – і на Землі буде порядок!

Знаємо, що робити! Головне, розуміємо, з кого почати…

Застереження: всі факти взяті з відкритих джерел! Висновки і заклики мають форму літературних художніх версій! Зрозуміти можна, повірити важко… Вірити нікого не примушуємо! Читайте газети… Розвиток побачите дуже швидко… А поки що це фантастика… Хоча, люди зрозуміють… Колись…

Віктор Тригуб, редактор міжнародного козацького журналу «Нова Січ», координатор Партії снайперів

Вистачить однієї лопати! Скарби з Новим каналом

novpetr — Sat, 29 May 2010 20:41:22 GMT

Вистачить однієї лопати! Скарби з Новим каналом

Закінчення фільму про скарби з програми «Інфо-шок» на Новому каналі. Редактор журналу «Музеї України» Віктор Тригуб, що долучився до розслідування таємниць гігантських скарбів згадує про золото Мазепи, Полуботка… http://www.novy.tv/video/3/15/10377.html

Програма мала значний резонанс. Журнал «Музеї України» отримав купу відгуків, листів… Особливо нас розчулюють прохання дати комусь грошей, якщо колись скарб знайдемо…

У всій цій історії з пошуками багатств для нас більше гумору… На жаль, мільйони глядачів, які дивляться телевізор, сприймають ті всі байки аж занадто серйозно…

Ми продовжуємо утримувати сектор міфотворчості у сірій зоні історії…

Дивіться «Інфо-шок» на Новому каналі!

http://www.novy.tv/video/3/15/10377.html

Вистачить однієї лопати! Пошук скарбів з Новим каналом

novpetr — Sat, 29 May 2010 20:27:43 GMT

Вистачить однієї лопати! Пошук скарбів з Новим каналом

Створили кілька нових масових легенд. Весела команда, що робить журнали «Музеї України» і «Нова Січ» знялася у популярній програмі Нового каналу «Інфо-шок». Як завжди, колег-журналістів цікавили оповідки про карколомні пригоди з пошуку скарбів… http://www.novy.tv/video/3/15/10378.html

Для зйомок виїхали до музеїв Вишгородського заповідника, на мальовничі схили біля церкви Бориса і Гліба, у музейне село Нові Петрівці. Головний редактор журналів, безпосередній учасник міжнародних розшуків скарбів Віктор Тригуб, оприлюднив цікаві подробиці…

Після кількох ефірних повторів, програма, що вже отримала значний резонанс, стала доступною на сайті Нового каналу.

Дивіться!

У першій частині – золото Кубанської республіки, Парутинський десант, згадка про те, як батько Махно легко пограбував два магазини відомої фірми Фаберже в Одесі і Миколаєві…

Дивіться Новий канал!

Слідкуйте за розслідуваннями програми «Інфо-шок»!

Вдячність талановитій журналістці Євгенії Браги за увагу!

Прес-служба журналу "Музеї України"

http://www.novy.tv/video/3/15/10378.html

Ракетна база як музей

novpetr — Thu, 20 May 2010 17:58:23 GMT

Ракетна база як музей

Є суперсекретна ракетна база неподалік Києва. Свого часу, прикривала столицю і дамбу Київської ГЕС. Про базу мало хто знає. Що там було – нам достеменно дізнатися не вдалося, що лише підігріває інтерес. Нарешті, журналісти там побували…

Взагалі, ритм життя творців єдиного спеціалізованого журналу «Музеї України», схожий на якийсь пригодницький роман. Щодня у нас і довкола нас щось відбувається, ми потрапляємо у ризиковані ситуації, спілкуючись з дуже різними людьми. В результаті, буваємо у таких місцях, про існування яких, знає дуже обмежене коло. Сьогодні ми на паркетному прийомі за участі перших осіб, завтра – у далеких лісах… Специфіка професії…

Цього разу у авантюру втягнув кращий музейний фотограф, що давно співпрацює з часописом, гарний приятель Сергій Камшилін. Познайомився на розкопках з хлопцями, які повезли його на закинуту ракетну базу, що прекрасно збереглася. Сергій навіть написав пару заміток. Виникла ідея створити на базі Музей Холодної війни.

Довелося коректувати графік і їхати на колись секретну ракетну базу.

Шлях був дуже коротким. Це дуже поруч з Києвом. І я здивувався, як цю площадку не розграбували і не спаплюжили. Добиратися дуже просто, що лише піднімає шанс створити тут потужний музейно-туристичний центр. Говорити де саме знаходиться база – не буду. Є чимало дебілоподібних ідіотів, які від нудьги катаються цікавими місцями Київщини, щедро обмальовуючи пам’ятки історії нітрофарбою. То пейнтбольщики, то квестовики, то ще якісь… Приїдьте, пограйтеся і поїдьте! Ні! Треба все обмалювати…

Зранку вирушили за місто. Підібрали коваля і ентузіаста-краєзнавця Аркадія Зволинського, який виготовляє цікаві речі з металу (про це згодом). Крім цього, Аркадій досліджує місця колишніх боїв. Дружить з Музеєм слідопитів при нашому журналі…

Спершу асфальтом, потім пристойною бетонкою доїхали до колись добротної огорожі з колючого дроту. Він і зараз зберігся.

Біля воріт трохи розграбований КПП.

Трохи далі – якісь дивні маленькі бетонні бункери з вузьким проходом.

Гігантський ангар.

І три тунелеподібних сховища.

Що там зберігалося?

Аркадій, який служив у ППО, стверджує, що то була частина 8 окремої армії ППО генерал-лейтенанта Михайла Лопатіна. Прикривали столицю. І що на озброєнні у них був, у тому числі комплекс С-300. Може ще щось – поки не розкопали…

Існує легенда, що колись, тут були зенітні ракети з тактичними ядерними боєголовками. Якби армада бомбардувальників НАТО прорвалася у зону досяжності частини, то в їх лавах планувалося підірвати ядерну боєголовку… Наскільки це правда, не скажу. Підкреслю – легенда…

Ми обійшли базу. Все у прекрасному стані.

Дійсно, можна музеєфікувати, розмістити кілька експонатів часів Холодної війни – вийде туристично-музейний комплекс світового рівня. От тільки, хто за те візьметься? Кому та база належить нині? Треба вивчати…

У сотні метрів – закинута казарма. У досить непоганому стані. Мародери, зрозуміло, зняли підлогу, скло. Все інше дає певне уявлення, як тут служилося…

Збереглися навіть старі плакати з фотографіями американських ракет, які наші повинні були збивати. Комуністичні агітки…

Як у минулому побували…

Поруч ще живе кілька сімей, які колись тут служили… Плануємо з ними поспілкуватися.

Я дивився на все те, як практично готовий потенційний музей.

Зрозуміло, треба підлатати огорожу. В приміщенні КПП можна обладнати маленьку експозицію. Ангар і бункери не чіпати взагалі. Можливо, завезти трохи списаної радянської протиповітряної зброї…

Гарантую безкінечний потік туристів!

Казарму можна віддати комерсантам – хай зроблять кафе і готель.

Це перші намітки.

Буде дуже шкода, якщо базу бездарно знищать, чи переобладнають під якісь гаражі! Скільки років стоїть нікому не потрібна… Крім туристичного комплексу, з неї нічого не зробиш!

Будемо звертатися до Вишгородської влади з пропозиціями. Але, то пізніше.

Поки що ми покатаємо на базу журналістів. Хай хлопці відірвуться…

Вже телефонував Сергій Кутраков з Нового каналу. Можливо, знову стане першим…

Дійсно, давайте спробуємо створити новий незвичний, інтерактивний музей! Ризикнемо?

Хто не боїться – приєднуйтеся!

Днями ми плануємо дослідити історію бази і розібратися з тим, кому вона нині належить.

Чекайте нових матеріалів! А можливо, і телесюжетів…

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України», координатор Комітету зі створення Музею Холодної війни

відео

http://www.youtube.com/watch?v=Pia4YsjaI3Y

http://www.youtube.com/watch?v=1IJiUE4CcsQ

Сталеве сховище

КПП і колючий дріт

Гігантський ангар

Що тут було?

Сховища?

Космічний вигляд...

Бетонне сховище

Наш сталкер - коваль і краєзнавець Аркадій Зволинський

Кращий музейний фотограф і дослідник Сергій Камшилін

Дивний маленький бункер

Кинута казарма

Плакати з ракетами НАТО

Варимо куліш з каналом Інтер

novpetr — Sun, 16 May 2010 13:52:54 GMT

Варимо куліш з каналом Інтер
Музей козацької страви Олександра Кочубея зацікавив телеканал Інтер. Музей діє при часописі "Музеї України" і проходить легалізацію у музейному селі Нові Петрівці. Спільно з Музеєм слідопитів і Музеєм булатної зброї входить до Антигламурної музейної групи.
Журналістка Анастасія Даугуле і оператор Ігор Антонюк вирішили дослідити всі етапи створення справжнього козацького кулешу.
Була неділя. Тож нам довелося прокинутися о 5 ранку, відвідати ринок де закупили свинину, пшоно, хліб, спеції... Дуже допоміг президентський кашовар, гранд-майстер Мирослав Шваб. Не доспали і телевізійники. Щойно ми познайомилися, зарядив нудний дрібненький дощ. Зйомки навіть хотіли перенести. Потім просто підігнали до казана мікроавтобус - камера залишалася сухою... Хоча всі учасники дійства і телегрупа промокли повністю. Як Сашко у таких умовах розвів і підтримував вогонь - загадка. Куліш набув якогось екстремального забарвлення... Встигли взяти одне в одного коментарі, підсохнути біля вогню. Нарешті, куліш готовий. Дружно стали до столу... Ймовірно, сюжет вийде на Інтері у Подробицях на День музеїв о 20-00
Зйомки - Віктор Тригуб

http://www.youtube.com/watch?v=kzgIAt2zjhU

Радіон Старенький про Нові Петрівці

novpetr — Wed, 05 May 2010 08:51:01 GMT

Радіон Старенький про Нові Петрівці

Сільський голова Нових Петрівець - президентського і музейного села у Вишгородському районі, Радіон Старенький, розповідає про підготовку до свята, життя населеного пункту...
У селі діє три музеї: Національний музей-заповідник "Битва за Київ у 1943 році", Музей слідопитів і Хутір Савки.

Колись тут діяв Межигірський монастир.

НаДзвінковійкриницімалювавіписавТ.Г.Шевченко...

http://www.youtube.com/watch?v=ZNBuukf0EWY

Музей слідопитів - відео

novpetr — Sun, 28 Mar 2010 01:33:28 GMT

Загадки Музею слідопитів У президентському селі Нові Петрівці є екзотичний Музей слідопитів. Сформований на базі колекції "Іржаве обличчя війни" пошуковця і депутата сільради Володимира Даниленка. http://sledopit.do.am/ Музей легалізовано сільрадою. Має статус відомчого при часописі "Музеї України". Тут зібрано речі, які вже практично неможливо знайти на місцях боїв. При розробці концепції, ми вирішили максимально зберегти стиль побуту радянського червоного слідопиту. Ніяких новомодних штучок! Повне наближення до реальності. Історична правда. При музеї діє пошукова група журналістів-слідопитів, до якої входять кореспонденти провідних міжнародних і українських ЗМІ. Ентузіасти музею знайшли і перепоховали останки більш ніж 500 радянських солдат... Триває експедиція "Таємниці Лютізького плацдарму-2". Можна ознайомитися з деякими експонатами музею. Все автентичне! Знайдено на місцях боїв! Часто ці речі були з солдатами у момент загибелі. Як радянських, так і німецьких... Доступ до музею обмежено. Прес-служба журналу «Музеї України» http://www.youtube.com/watch?v=uCdH5Scy2rs