головна  | профіль | вихідви як Гість | группа"Гости вітаемо Гість| RSS
  меню сайту
 
  міні-чат
  опитування
Кому Ви довіряєте більше?
Всього відповідей: 278

 
  друзі
    Погода в Україні Locations of visitors to this page
  статистика
(
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
)%
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Загадки пограбованих музеїв. Німецький слід

Загадки пограбованих музеїв. Німецький слід

Міжнародний детектив з пошуків викрадених колекцій продовжується. Музеї України, Росії, Білорусі, були вдумливо пограбовані фашистами під час Другої світової війни. Цінні експонати було вивезено до Німеччини, де осіли в приватних колекціях колишніх офіцерів Верхмату.

 Після 1945 року, вже радянські спецслужби добре почистили музеї Німеччини, Австрії, Польщі, Угорщини, перевізши до СРСР чимало унікальних витворів мистецтва. Більшість з них стали експонатами державних музеїв, які періодично намагаються повернути німецькі чиновники. Якось так сталося, що ніхто не звернув уваги на приватні колекції нацистів, сформовані, переважно, з музейного фонду окупованих територій.

Нині відходить покоління учасників війни і їх дітей. Нащадки нещадно здають колекції до антикварних лавок, не розуміючи цінності картин, які не всі мають підписи… Представник Фонду розшуку культурних цінностей і журналу «Музеї України» Микола Кайзер, створив систему відслідковування появи творів мистецтва по всій Південній Німеччині. Ми вже писали про ймовірні портрети Мазепи, Гоголя, Лермонтова, Тарновського… Ті публікації мали певний резонанс. Нині почалися складні переговори про викуп полотен і повернення їх на Україну. Процес важкий і про нього рано повідомляти в пресі, хоча, ми дещо знаємо…

Микола Кайзер йде слідами людей, що під час окупації були в Чернігові і причетні до вивезення цінностей з місцевих музеїв. Нам не вдалося нічого дізнатися про загадкового М.Герасименка, чий портрет в німецькій формі зберігся, інших художників, які могли мати доступ до колекції В.Тарновського. Однак, знову вийшли на їх слід у передмісті Мюнхену.

Спершу виник портрет запорожця, явно намальований за мотивами знаменитого полотна «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Є підпис «Г.Р. 1942 Укр.St». Художник досить вправний і дуже може бути, був добре знайомий з оригіналом чи якісними репродукціями картини. Хто малював? І головне – де? В Україні чи в Німеччині? Де всі ці роки зберігалася робота? В кого? Можливо, в тій колекції були ще якісь картини. Звертаємося до істориків, мистецтвознавців, музейників – якщо щось знаєте, чули – пишіть!

Є версія, що картини належали комусь з соратників П.Скоропадського, які підтримали Гітлера і перебували на Україні з окупаційними підрозділами. Нагадаю, що і родова садиба Скоропадських теж на Чернігівщині… Маємо ініціали і портрет офіцера Герасименка.

Ця загадка дуже захопила Миколу Кайзера, який вже кілька місяців опитує антикварів, галеристів, старожилів, істориків.  Мюнхен. Саме там осіли колишні вояки УПА, діячі, що підтримали Гітлера. Пошуки тривають.

Днями, в Мюнхені, виник цікавий портрет релігійного єврея, який зображений на фоні типової української хати під очеретяною стріхою. 1928 рік. Є не дуже розбірливий підпис. Явно малювалося десь в центральній Україні. Намагаємося щось зрозуміти. Можливо, картина з якогось музею… Якщо хтось щось знає – пишіть!

Днями відбулася зустріч з відомим колекціонером української старовини, упорядником книги «Україна козацька держава», лауреатом Шевченківської премії Володимиром Недяком.

Володимир Володимирович дуже зацікавився нашими розслідуваннями, давши кілька порад. Згодом спробую зробити рецензію на книгу «Україна козацька держава» під кутом розшуків культурних цінностей. Буде кілька сенсацій і чергові шипіння титулованих істориків.

Звернемо увагу лише на одну деталь картини про лист султану. Козацька ладунка, зображена на поясі запорожця в центрі полотна. Реальний експонат Чернігівського обласного історичного музею. З колекції В.Тарновського. Якісне фото опубліковано у книзі В.Недяка. Нині специфічна символіка експонату опинилася в центрі уваги кількох специфічних сайтів. Пішло обговорення, почалися спекуляції… Читайте про друзів Тарновського та історію написання картини!

Сталося так, що наші розслідування загадок пограбованих музеїв, йдуть дивним колом – Чернігів, Харків, Дніпропетровськ, Мюнхен, США, Канада, Росія. Участь беруть десятки людей. Вже якось і незручно говорити про те, що давно час створити відділ розшуку культурних цінностей при Кабміні. Намагатися знаходити українські твори, викуповувати їх, передавати державним музеям. Адже, коли б була державна підтримка і зацікавленість, нинішні власники раритетів, теж підуть на зустріч…

Мені доводиться створювати чергову легенду. Питань більше ніж відповідей. Народу залишаються красиві розповіді і фотографії. Картини з пограбованих музеїв знову змінять господарів, і зникнуть у черговій приватній колекції.

Зачекаємо. Пригоди продовжуються!

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України», координатор Фонду розшуку культурних цінностей

 

 

 



Источник:
Категория: Мои статьи | Добавил: novpetr (22.04.2009) | Автор:
Просмотров: 429 | Комментарии: 0 | Теги: | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0

 
 Copyright MyCorp © 2017
 Безкоштовний хостинг uCoz