Де душі загиблих солдат?

Ця тема важка і болюча… Нічого так і не вирішили. Між тим, останки солдат, їх могили перетворюються у гостру міжнародну проблему. Загиблі так і не знайшли вічний спокій…

Пошуковці проводили розкопки і знайшли останки німецької жінки. У гітлерівській формі. Залишки чобіт, ремінь. Ґудзики… Плоть давно перетворилася на прах. Залишилися лише кістки і череп.

Ні жетону, ні документів не було. Лише дрібні речі з жіночого туалету німецького виробництва.

Почали шукати якісь згадки в літературі. Дізналися, що на Лютізькому плацдармі загинуло кілька німецьких жінок. Поховання 5 відоме. Шоста вважається зниклою без вісті. Можливо, це вона?

Було це кілька років тому.

Останки німкені (а була вона або медиком, або снайпером), склали в поліетиленовий кульок і принесли до музею «Битва за Київ у 1943 році». Особисті речі залишилися у когось з пошуковців, і де вони нині – невідомо. Пакет обережно повісили на стіні у підвалі. Почали думати, що робити. Жодного німецького кладовища у тому регіоні не збереглося… Ховати у братській могилі спільно з радянськими солдатами категорично заборонили ветерани.

Зателефонували до посольства Німеччини  у Києві. Можливо, не на того натрапили. Дипломата, що взяв слухавку, абсолютно не зацікавила ця історія, навіть нічого не порадив, поклавши слухавку. Відсутній жетон!

Справа в тому, що у німецьких солдат був спеціальний жетон з номером. Якщо бійця ховали офіційно – жетон розламували. Одна половинка залишалася у могилі, іншу здавали у спеціальну службу.

У цьому випадку жетона не було. Може десь загубився. Чи не знайшли біля тіла. Адже, копали любителі. Без археологічних навичок. Школярі, молоді ентузіасти… Не зробили фотографій того місця, точного опису… Знову ж таки, пройшло чимало років…

Тихо закопати останки десь у лісі, чи просто викинути, музейники відмовляються категорично. Ніхто не візьме такого гріха на душу.

Страшний чорний пакет висить на стіні.

Душа не похованої за обрядом людини, страждає десь у іншому вимірі.

Музейники власними силами не можуть вирішити цю проблему.

Редакція журналу «Музеї України» офіційно звертається до Посольства Німеччини у Києві з проханням допомогти!

Можливо, варто перевезти останки і  офіційно поховати на якомусь німецькому кладовищі, які є в Україні?

Знову таки, потрібні офіційні дії, узгодження…

Свого часу, ми багато спілкувалися з співробітниками організації «Чорний хрест» з Австрії, які опікуються військовими похованнями німців часів Першої і Другої світових воєн у різних країнах, ведуть розшуки загиблих… Правда, останнім часом, активність дещо знизилася.

А проблем накопичилося чимало. І не лише з солдатами Німеччини.

У тих же Нових Петрівцях, розповідають романтичну історію чотирьох саперів і медсестри.

Вже після війни, сапери знешкоджували у селі мінне поле. Знайшли дуже дивну міну з секретом. Ніколи такої не бачили. Один гукнув іншого, той ще одного. Підійшов старший, який щось порадив. У цей час, щось зачепили. Міна вибухнула, вбивши всіх.

Неподалік була медсестра, закохана в одного з саперів. Почувши вибух, злякавшись за коханого, кинулася на допомогу. Прямо крізь мінне поле.

Не добігши кілька метрів до трагедії, наступила на міну. Теж загинула. Кажуть, чекала дитину…

Так їх всіх і поховали у братській могилі на дніпровій кручі.

Потім побудували ГЕС. Виникло море, яке підмило кручу. Комуністи кладовище закрили. І від могили нічого не залишилося. Хоча, старі люди знають, де вона. Скоро обвалиться в урвище. Треба б якось упорядкувати поховання. Обеліск поставити. Чи перенести до монумента загиблим у центрі. Але, хто те зробить…

Можливо, влада хоч зараз почує, зреагують…

Минуле, через непоховані за обрядом останки, забуті могили солдат-визволителів, не пустить нас у світле майбутнє.

Смерть має страшний вигляд. Це треба знати і розуміти.

Можливо, мільйони душ загиблих солдат, не похованих за обрядом, які і досі вважаються ПРОПАЛИМИ БЕЗ ВІСТІ, колотять живих, не даючи нам жити нормально…

На братских могилах не ставят крестов

И вдовы на них не рыдают…

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України»

На фото С.Камшиліна: останки жінки-німкені, знайдені на Лютізькому плацдармі

Залишки збитого німецького винищувача

В коробці - останки трьох радянських солдат, які перепоховають 21 червня 2008 року у Нових Петрівцях

Так зберігають останки німкені... Треба офіційно поховати! Чекаємо реакції посольства Німеччини!